В українських та білоруських обрядових весняних піснях («веснянках») багато сюжетів з мотивами закликання весни, завдяки чому їх прийнято називати весняними закличками.

 Обряди зустрічі весни супроводжувалися приготуванням і поїданням ритуальної їжі (випечених з тіста пташок, хліба, пшоняної каші, вареників, варених яєць, сиру).

Зустріч весни також могла супроводжуватися ритуальними вогнями: палили старі дерев’яні речі, остопки з постолів, крадені обмолочені снопи жита. На Київському Поліссі палили торішню солому з першого снопа на зажинках, який під час зимових святок ставили на «по́куті» під образами (для проведення цього обряду дівчата виходили за село на пагорб, де вже розтанув сніг, розкладали солому навхрест, ставали одна навпроти другоїі «весну співали»; після обряду солому спалювали в печі і влаштовували спільну вечерю.

 

 

 

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити